У 2015 році Михайло Чобанян заснував першу українську криптобіржу KUNA, яка до 2020 року досягла річного обороту в $220 мільйонів у криптовалютах. У відвертому інтерв'ю Сергію Севідову та головному редактору ITC.ua Тимуру Вороні Михайло поділився своїм баченням України після війни, планами щодо повернення на батьківщину та стратегією розвитку криптобіржі, обороти якої з початку повномасштабної війни скоротилися до 10% від довоєнного рівня.
Трансформація бізнесу під впливом військового стану
Драматичне скорочення обігу та переорієнтація ринку
З початком повномасштабної війни KUNA негайно припинила операції з російським рублем, що призвело до падіння обсягів на 60%. Подальші дії Національного банку України щодо зміни курсу гривні викликали додаткове тричі зниження обсягів торгів. В результаті поточні обсяги становлять лише 10% від довоєнних показників.
Основна активність на платформі зараз зосереджена на p2p-виводі криптовалют та операціях у парах "криптовалюта-криптовалюта". По суті, компанія втратила практично все, що було досягнуто за попередні роки розвитку.
Стратегія адаптації до нових ринкових умов
Незважаючи на критичне падіння обсягів торгів, керівництво KUNA прийняло рішення не зупиняти обслуговування роздрібних клієнтів та продовжувати підтримку B2C-спрямування. Однак активний розвиток цих сегментів не планується найближчим часом.
Михайло підкреслює: "Найближчим часом я не бачу перспективи відновити торгівлю з участю гривні". Методи роботи, які успішно застосовувалися в період 2016-2023 років, зараз неефективні з ряду причин.
Причини регуляторних змін та їх наслідки
На думку Чобаняна, основна причина кризи пов’язана з використанням криптовалютних каналів для обслуговування нелегальних потоків у сферах гемблінгу та беттингу. Крім того, згідно з джерелами засновника KUNA в Києві, ці ж канали використовувалися для відмивання бюджетних коштів у різних проектах, включаючи період військового часу.
Ця ситуація викликала серйозне невдоволення американських регуляторів, які ініціювали закриття всіх подібних каналів відмивання грошей. Криптовалютний сектор зазнав значних наслідків від цих заходів. Михайло висловлює впевненість, що після закінчення війни американські розслідування будуть завершені, проте в даний час критика українських властей вважається недоречною.
Перспективи розвитку та нові ринкові орієнтири
У відповідь на поточні виклики KUNA планує запуск торгових пар з євро, зміщуючи фокус на клієнтів за межами України, зацікавлених в операціях з європейською валютою. В основному це будуть корпоративні клієнти.
Якщо ситуація з гривнею на ринку не зміниться, очікується, що більшість українських користувачів, зацікавлених в операціях з національною валютою, поступово припинять активність на платформі.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Михайло Чобанян: піонер криптовалютної індустрії України та виклики воєнного часу
У 2015 році Михайло Чобанян заснував першу українську криптобіржу KUNA, яка до 2020 року досягла річного обороту в $220 мільйонів у криптовалютах. У відвертому інтерв'ю Сергію Севідову та головному редактору ITC.ua Тимуру Вороні Михайло поділився своїм баченням України після війни, планами щодо повернення на батьківщину та стратегією розвитку криптобіржі, обороти якої з початку повномасштабної війни скоротилися до 10% від довоєнного рівня.
Трансформація бізнесу під впливом військового стану
Драматичне скорочення обігу та переорієнтація ринку
З початком повномасштабної війни KUNA негайно припинила операції з російським рублем, що призвело до падіння обсягів на 60%. Подальші дії Національного банку України щодо зміни курсу гривні викликали додаткове тричі зниження обсягів торгів. В результаті поточні обсяги становлять лише 10% від довоєнних показників.
Основна активність на платформі зараз зосереджена на p2p-виводі криптовалют та операціях у парах "криптовалюта-криптовалюта". По суті, компанія втратила практично все, що було досягнуто за попередні роки розвитку.
Стратегія адаптації до нових ринкових умов
Незважаючи на критичне падіння обсягів торгів, керівництво KUNA прийняло рішення не зупиняти обслуговування роздрібних клієнтів та продовжувати підтримку B2C-спрямування. Однак активний розвиток цих сегментів не планується найближчим часом.
Михайло підкреслює: "Найближчим часом я не бачу перспективи відновити торгівлю з участю гривні". Методи роботи, які успішно застосовувалися в період 2016-2023 років, зараз неефективні з ряду причин.
Причини регуляторних змін та їх наслідки
На думку Чобаняна, основна причина кризи пов’язана з використанням криптовалютних каналів для обслуговування нелегальних потоків у сферах гемблінгу та беттингу. Крім того, згідно з джерелами засновника KUNA в Києві, ці ж канали використовувалися для відмивання бюджетних коштів у різних проектах, включаючи період військового часу.
Ця ситуація викликала серйозне невдоволення американських регуляторів, які ініціювали закриття всіх подібних каналів відмивання грошей. Криптовалютний сектор зазнав значних наслідків від цих заходів. Михайло висловлює впевненість, що після закінчення війни американські розслідування будуть завершені, проте в даний час критика українських властей вважається недоречною.
Перспективи розвитку та нові ринкові орієнтири
У відповідь на поточні виклики KUNA планує запуск торгових пар з євро, зміщуючи фокус на клієнтів за межами України, зацікавлених в операціях з європейською валютою. В основному це будуть корпоративні клієнти.
Якщо ситуація з гривнею на ринку не зміниться, очікується, що більшість українських користувачів, зацікавлених в операціях з національною валютою, поступово припинять активність на платформі.